Сьогодні постараємося розібрати питання, чи потрібно високо піднімати вершинку фідера, тримати її горизонтально або взагалі опустити її ближче до води. На цю тему є багато думок від таких, що заставляють думати про можливу економію ваги годівниці, до таких, що стверджують, що це пережиток минулого, що дістався новому поколінню від олдового покоління доночників.
Положення фідерів сильно задертих у небо (див. фото).
Явний мінус такого становища- скособочена шия, яку постійно потрібно вигинати нагору. Навіщо, можна використовувати таке становище залежно від гіпотетичної ситуації. Наприклад, ми ловимо на міляку з максимальною глибиною 1.5 метри. Як ми знаємо, течія на міляці розподіляється рівномірно. Сила течії це той факт, який опосередковано впливатиме (дивіться попередню статтю) на волосінь чи шнур, впливаючи на них через більшу площу зіткнення, ніж у положенні з максимально піднятою вершинкою. Тобто, просто шнура або волосіні у воді перебуватиме на порядок менше. Таким чином, ми зможемо використовувати годівницю меншого розміру. Основна частина волосіні буде знаходитися над водою, менша частина в найбільш сильній до впливу товщі води, а остання буде біля дна, де течії майже немає.
Друга гіпотетична ситуація (див. фото).
Лов на стандартній середній глибині 4.5 метра з наявністю звалу. Виходячи з фідерної науки, закидати годівницю ми будемо за брівку. Висота звалу на фото близько одного метра. Відступ від брівки в районі 2-х метрів. У таких ситуаціях, як на фото волосінь торкається верхньої кромки брівки. Якщо брівка особливо зла, нам може знадобитися шоклідер. У цьому випадку підняття вершинки фідера з горизонтального у вертикальне положення дозволить нам уникнути зіткнення волосіні з вершиною брівки. У цьому положенні та умовах лову кардинально інші показники щодо впливу течії. Поклавши фідер горизонтально, як на фото, більша частина волосіні буде знаходитися в малорухливому нижньому шарі води, де течія не така сильна. Піднявши вершинку фідера, область впливу під час її проходження через найбільш рухливі шари збільшується. Тобто, горизонтально розмістивши вершинку ви отримаєте набагато менше проблем зі зносом годівниці, ніж вертикально, на відміну від лову на міляку. І ще, суто моя особиста думка, піднявши вершинку, ви можете зрідка уникати контакту з верхньою брівкою, але не завжди і чи варто вона того не впевнений.
Третя гіпотетична ситуація (див. фото)
Ми сидимо на високому березі річки. Відразу під берегом починається крутий звал на пристойну глибину (умовно 8 метрів). Десь унизу на дні ви знайшли аномалію, мушлю чи зміну типу дна. Закинувши туди фідер і розмістивши його горизонтально, матимемо наступну картину. Максимальна сила впливу на волосінь буде біля верхньої брівки біля берега і біля поверхні, вся інша частина волосіні або шнура, яка буде у воді буде відчувати на собі середній тиск. При піднятті фідера у вертикальне положення сила впливу на волосінь буде майже вдвічі більша, ніж при горизонтальному положенні. Вердикт: при лові на великих глибинах піднімати вершинку фідера нагору є дурістю, яка ускладнюватиме життя. А якщо на великій глибині опустити вершинку ще нижче (див. фото)? В такому випадку сила впливу на волосінь стане ще меншою і фідерист може використовувати годівниці меншої ваги, оскільки шнур не буде, в принципі, перетинати верхні шари води з найсильнішою течією.
Є ще один приклад, коли вершинку фідера піднімати реально необхідно. Цей той випадок, коли на водоймі піднімається хвиля і волосінь до цієї хвилі починає клеїтися. У таких ситуаціях вершинка фідера починає амплітудні коливання, що ускладнюють життя кожному фідеристу. Часто в таких ситуаціях допомагає зміна кута входження волосіні у воду. А опускати вершину внизу потрібно за максимально вітряної погоди. У такій ситуації: чим вище ви задираєте вершину, тим гірше бачитимете клювання.
Висновок такий, положення фідера щодо горизонту слід враховувати з урахуванням умов лову, а не забаганки рибалки.
